Нумізматика

Нумізматика

Нумізматика – це історична дисципліна, основним завданням якої є вивчення монет. Крім того, нумізматикою називають окремий вид хобі, який включає пошук та колекціонування монет. Монети як предмети дослідження зацікавили вчених ще у період Відродження. Серед перших нумізматів варто згадати Франческо Петрарку, Еразма Роттердамського, Джованні Боккаччо. У 16 столітті у різних місцях Європи існувало близько однієї тисячі колекцій монет, які супроводжувались інвентаризаційними описами.

Офіційно нумізматика як наука зародилася у Відні, де Йозеф Екгель написав роботу під назвою Doctrina numorum veterum («Вчення про стародавні монети»), що складається з восьми томів. Автор систематизував античні монети, керуючись історичними та географічними принципами. Всі свої екземпляри Екгель розподілив у хронологічному порядку. Саме цей нумізмат заклав основи майбутнього принципу опису знахідок (метал, міра ваги, типологія, технологія виготовлення тощо).

Дослідження монет

Сучасна нумізматика використовує кілька методів дослідження знайдених екземплярів. Спочатку потрібно визначити місце та час карбування, а також номінал. До технічних характеристик належать такі параметри, як матеріал, вага та розмір. Опис більшості монет можна знайти у тематичних каталогах. Щоб визначити конкретну знахідку, нумізмат повинен знайти відповідний опис у каталозі. До невизначених монет належать екземпляри, які не описані в літературі.

Щоб визначити рік карбування монети, вчені вдаються до порівняння штемпелів. Цей метод потрібен у тому випадку, якщо на поверхні не вказана дата її неможливо прочитати. Низка технічних методів допомагає визначити матеріальний склад монети. У цьому випадку знадобиться спеціальне обладнання, недоступне більшості колекціонерів. Проте можна проводити власні дослідження, спираючись на різні історичні джерела.

Поява перших монет

У глибоку давнину вважали, що винахідниками монет були боги та міфічні герої. Наприклад, у давньоримських джерелах монети створили Янус та Сатурн. Богиня Юнона здобула титул «радниця», який звучить латиною як «монета». Найдавніші металеві гроші були вперше викарбувані у 685 році до н. е. у Лідії, під час правління царя Ардіса. Основним матеріалом був електр – сплав срібла та золота. Через кілька десятиліть виробництво перенесли в грецьке місто Егіна. На відміну від лідійських, ці монети виготовляли зі срібла.

Згодом із Греції монети потрапили до колоній, а потім до Ірану. Римляни, а після них і варварські племена, також почали карбувати гроші з металів. І не лише у Європі з’явились монети: в Китаї та Індії у той час розвивалось власне карбування. Найдавніші бронзові китайські монети виготовляли у 12 ст. до н. е., проте тоді їх використовували лише в межах країни. Сьогодні в Азії нумізматика також стрімко розвивається, організовуються торги. Частина цікавих артефактів потрапляє на наш сайт і користуються попитом, адже ціни на давні азіатські монети на Віоліті є найвигіднішими для покупців.

Фальшиві монети

Найвигідніший вид колекціонування – нумізматика (ціни на монети в Україні демонструють чудову динаміку), тому дехто намагається отримати прибуток нечесним шляхом, пропонуючи покупцям підробки. Тоді як нумізмати купляють кілька екземплярів, щоб один чи два залишити собі, а решту згодом вигідно продати чи обміняти, шахраї вдаються до підлості, створюючи копії рідкісних та дорогих артефактів.

Спочатку фальшиві гроші виготовлялися для запуску в обіг та придбання різних товарів. Вже набагато пізніше, зі становленням нумізматики, підроблені екземпляри стали створювати з метою продажу у якості антикваріату. Варто зазначити, що стародавні фальшивки, які ніколи не мали цінності грошової одиниці, сьогодні цікавлять деяких нумізматів не менше, ніж оригінальні монети. Але це стосується саме старовини.

Фальшиві екземпляри виготовляються із низькопробного золота чи срібла. У деяких випадках ці метали замінюють бронзою, і після завершення карбування покривають поверхню позолотою. Для виявлення таких підробок монети зважують, визначаючи їхню точну вагу. Фальшивки створюють у різний спосіб, наприклад:

· з використанням власноруч зроблених штемпелів чи оригінальних, але із внесеними змінами;

· застосовуючи повторне гравіювання;

· усуваючи окремі елементів шляхом їх спилювання.

Від підроблених екземплярів сильно страждає нумізматика: вартість монет сягає колосальних розмірів, а покупець отримує те, що коштує копійки. Тому експерти Віоліті стежать за тим, щоб на сайт у якості лотів підроблені монети не потрапляли.

Новоділи

Сучасні копії монет, виготовлені на основі прототипів старовинних екземплярів, які не видають за справжні цінні знахідки, називаються новоділи. Їх випускають спеціально для тих нумізматів, які не можуть дозволити собі придбати оригінали. Для виготовлення новоділів використовується вже існуючий штемпель чи новий, створений на монетному дворі.

Зустрічаються два типи новоділів. До першого типу належать монети, які своїми характеристиками максимально схожі на оригінали. Зокрема, «Гангутський» карбованець, що карбувався в 1914 році, дуже складно відрізнити від численних копій. Причому більшість «Гангутських» карбованців, що пропонують нумізматам, є саме новоділи. До новоділів другого типу належать вироби, при виготовленні яких навмисно допущені відмінності. Наприклад, на червінцях під назвою «Сіяч», викарбуваних у 70–80-х роках минулого століття, стоїть відповідна (сучасна) дата їхнього випуску.

Стан монет

У кожній країні світу будь-який магазин нумізматики, Україна в цьому випадку не виняток, вказує стан товару. Причому з кожним роком стандарти змінюються відповідно до змін на міжнародному нумізматичному ринку. Вперше оцінювати стан знайдених монет стали у 19 столітті. Спочатку різним екземплярам присвоювали 3 ступеня безпеки. З появою нових технічних можливостей, якими користуються нумізмати-дослідники, кількість ступенів побільшало.

Звісно, колекціонери знають, наскільки прибутковою справою є нумізматика – ціни на монети України можуть сягати десятків тисяч гривень, і це лише за один раритет. Нумізматика України не стоїть осторонь від світових тенденцій та спирається на міжнародні стандарти. Найціннішими та найдорожчими є вироби у так званому чудовому стані (Uncirculated). Абсолютно всі елементи малюнків на аверсі та реверсі можна добре розібрати, на поверхні майже немає подряпин, площа блищить. Цей стан ділиться на кілька категорій в залежності від того, скільки подряпин з'явилося на монеті за час зберігання.

Дуже якісні вироби у стані під назвою «пруф» (Proof). Ці поліровані монети створюються за спеціальною технологією та призначені для нумізматів. В обігу їх не можна побачити. Головна особливість таких екземплярів у тому, що вони надзвичайно блищать, на них немає навіть відбитків пальців. Повна протилежність цьому стану – About Good, Fair і Poor. Навіть на монетах, що збереглися в стані Good, є сильні потертості, при цьому на них можна побачити лише великі деталі. Все, що позначається після Good, стосується найгіршого стану.