Сфрагістика

Сфрагістика на Віоліті

Сфрагістика вивчає печатки, а також їхні відбитки, залишені на різних документах. Спочатку ця дисципліна була частиною дипломатики – завдяки печаткам можна визначити, чи справжні документи, чи вони підроблені. Величезну кількість історичного та археологічного матеріалу було знайдено на території Стародавнього Єгипту та Месопотамії. Печатки знайшли при розкопках античних міст, протягом дослідження Візантії і середньовічної Європи. На окрему увагу заслуговують найдавніші відбитки, залишені на керамічних виробах. Сфрагістика тісно пов'язана з іншими історичними дисциплінами: геральдикою, що вивчає герби, та ономастикою, об'єктами дослідження якої є власні назви.

Печатки для завірення документів

Існує два основних типи печаток. Перші виконували захисну функцію і використовувались для того, щоб залишити відбиток на пластичному матеріалі: на сургучі або воску. Зламати сургуч із відбитком мала право лише та людина, якій був адресований лист. За допомогою печаток другого типу можна залишити зображення на папері, завірений таким чином документ має юридичну силу.

Сфрагістика вивчає найдавніші предмети, у поле її зору нерідко потрапляють цікаві артефакти – циліндричні печатки, виготовлені у Стародавній Месопотамії. А ось єгипетські правителі носили на руці спеціальні персні з печаткою і могли їх використати у будь-який момент. У Південній Аравії також виявлено археологічні знахідки, на яких написи арамейською мовою вигравіювані таким чином, щоб були зрозумілі при прочитанні відбитків. У деяких регіонах Східної Азії навіть у наш час використовуються печатки, які повністю замінюють підпис. На їхніх відбитках можна прочитати різну інформацію: ім'я людини або назву компанії, вірш та девіз.

Печатки виготовляють з різних матеріалів. У Китаї з давніх-давен їх роблять із нефриту, деревини та морського скла. Кожен екземпляр унікальний, оскільки виробництво здійснюється вручну. Навіть сьогодні гербова печатка – це частіше не масовий продукт, а витвір мистецтва, оскільки несе у собі унікальні елементи стилю певного автора.

Персні-печатки

Такі персні, як правило, носять на підмізинному пальці. На них зображають ініціали власника чи його дворянський герб, якщо він з вельможного роду. Раніше цими печатками ставили відбитки на розплавленому сургучі, перш ніж надіслати листа. Більшу частину персня займає матриця з рисунком. Зображення розташоване дзеркально щодо поверхні, де ставиться відбиток. Сучасні ювелірні компанії також пропонують послугу: створення перснів-печаток. А ще виробники роблять за замовленням неймовірно дорогі вироби із дорогоцінних металів та каменів. У поодиноких випадках деякі екземпляри особливо цінні для вузького кола осіб, якщо вони є давніми сімейними реліквіями. У продажу вони з’являються надзвичайно рідко.

Візантійська сигілографія

На межі між сфрагістикою та візантологією (яка є частиною медієвістики) зародився окремий напрямок – візантійська сигілографія. Об'єктом вивчення цієї дисципліни є візантійські печатки. Найрідкіснішими предметами визнані екземпляри, що належали імператорам – золоті знахідки найцінніші, їхня кількість сягає приблизно 40 штук. Ще існують так звані молівдовули – вони вироблені зі свинцю і були призначені для засвідчення грамот у середньовіччі. Молівдовули дуже поширені – їхня загальна кількість становить близько 60 тис. артефактів, і їх продовжують знаходити.

Досліджувати візантійські печатки розпочали після 18 століття. Пізніше їх стали колекціонувати, і це призвело до появи фальшивок – підробка рідкостей в області сфрагістики стала такою ж вигідною справою, як і підробка монет. Проте вже у 19 столітті з'явилися монографії, завдяки яким можна було ідентифікувати окремі екземпляри та навчитися визначати оригінальні стародавні вироби.