Паради, застілля і демонстрації: Львів в 1910-1915 роках

Військова міць Російської імперії в порівнянні з Австро-Угорщиною, була сильніша і на початку вересня 1914 року Львів був окупований царськими військами.

Було створено Галицьке військове генерал-губернаторство, яке розділили на 4 губернії: Львівську, Перемишльську, Тернопільську та Чернівецьку. Губернатором став генерал-лейтенант граф Григорій Бобринський.

У квітні 1915 року Львів повернувся під владу Австро-Угорщини, але ненадовго. У 1918 році, з ураженнями на фронтах, став більш відчутний близький розвал імперії. Пригноблені народи, в тому числі і українці, почали готуватися до створення власних державних структур. У Львові був створений політичний представницький орган - Українську Національну Раду, куди входили політики старшого покоління, виник Український генеральний військовий комісаріат з числа радикально налаштованих молодих офіцерів.

31 жовтня 1918 року стало відомо про приїзд до Львова Польської ліквідаційної комісії з Кракова, яка збиралася прийняти від австрійського намісника владу над Галичиною. Українська Національна Рада поставила перед австрійським намісником генералом К.Гуйном питання про передачу всієї повноти влади в Галичині і Буковині їй, проте отримала категоричну відмову. Про входження до складу Польщі не могло бути й мови. На вечірньому засіданні УГВК 31 жовтня 1918 року було вирішено взяти владу у Львові, не чекаючи, поки це зроблять поляки.

Встановлення української влади у Львові відбулося без єдиного пострілу. Вранці 1 листопада 1918 року на державних установах були вивішені національні українські прапори та проголошено Західноукраїнську народну республіку. Її столицею став Львів.