Василь Стус: ув`язнення поета
У ніч на 13 січня 1972 року по всій Україні провели зачистки свідомих українців. Серед заарештованих був і поет Василь Стус.
На Різдво він поїхав до Львова. Разом з друзями ходив з вертепом. У фатальну ніч на 12 січня їхали на аеродром, проїжджали повз КДБ, там світилися всі вікна. Хтось сказав: «Щось готують». Всі учасники вертепу були заарештовані.
Василя Стуса чекали в київському аеропорту. На початку вересня 1972 року київський обласний суд звинуватив його в «антирадянській агітації і пропаганді» та засудив до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах.
Більшість віршів, які Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалася. Лише деякі «потрапили на свободу» через листи, які він писав дружині.
Під час першого тюремного ув'язнення Стус відмовився від радянського громадянства: «Мати радянське громадянство неможлива для мене річ. Бути радянським громадянином - значить бути рабом».
Після закінчення терміну в концтаборі Стуса в 1977 році вислали в Матросово Магаданської області, де він працював до 1979 року на золотих копальнях. Повернувшись до Києва, приєднався до Гельсінкської групи захисту прав людини.
На Різдво він поїхав до Львова. Разом з друзями ходив з вертепом. У фатальну ніч на 12 січня їхали на аеродром, проїжджали повз КДБ, там світилися всі вікна. Хтось сказав: «Щось готують». Всі учасники вертепу були заарештовані.
Василя Стуса чекали в київському аеропорту. На початку вересня 1972 року київський обласний суд звинуватив його в «антирадянській агітації і пропаганді» та засудив до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах.
Фото © gazeta.ua
Більшість віршів, які Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалася. Лише деякі «потрапили на свободу» через листи, які він писав дружині.
Під час першого тюремного ув'язнення Стус відмовився від радянського громадянства: «Мати радянське громадянство неможлива для мене річ. Бути радянським громадянином - значить бути рабом».
Після закінчення терміну в концтаборі Стуса в 1977 році вислали в Матросово Магаданської області, де він працював до 1979 року на золотих копальнях. Повернувшись до Києва, приєднався до Гельсінкської групи захисту прав людини.
