Таємна конференція в Касабланці: навіщо проводилася і хто був присутній?
14 січня 1943 року в Касабланці (Марокко) відбулася таємна конференція за участю президента США Франкліна Рузвельта і прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля. На ній були обговорені плани спільних військових дій проти Німеччини та її союзників, відкриття другого фронту в Європі і прийнято рішення вимагати безумовної капітуляції від Німеччини, Італії та Японії.
В ході конференції керівництво США і Великобританії зустрілося з вищими військовими керівниками обох країн, а також лідерами французького уряду в еміграції генералами Шарлем де Голлем і Анрі Жиро. Радянський керівник Йосип Сталін від участі в конференції відмовився, мотивуючи це необхідністю особисто керувати завершальним етапом Сталінградської битви.
Головною темою наради в Касабланці було відкриття другого фронту в Європі, на чому наполягав СРСР. На противагу обіцянці, яку президент США дав радянському наркому закордонних справ В'ячеславу Молотову, Рузвельт і Черчілль домовились про висадку союзників в липні 1943 року в Сицилії і про посилення військових частин в Північній Африці. Цей план влаштовував насамперед Британію, яка намагалася запобігти намірам СРСР проникнути в Середземномор'я. Висадка же союзників у Франції була намічена лише на осінь 1943 року.
27 січня на прес-конференції після закінчення зустрічі Рузвельт сформулював головну військову мету союзників. Він оголосив, що вони будуть домагатися повної і безумовної капітуляції Італії, Японії і Німеччині.
Черчілль, який заздалегідь не був знайомий з думкою Рузвельта, висловив побоювання, що безумовна капітуляція тільки зміцнить рішучість Гітлера продовжувати війну. Однак вона стала в подальшому ключовим моментом у виробленні стратегії військових операцій союзників проти країн осі Рим-Берлін-Токіо.
В ході конференції керівництво США і Великобританії зустрілося з вищими військовими керівниками обох країн, а також лідерами французького уряду в еміграції генералами Шарлем де Голлем і Анрі Жиро. Радянський керівник Йосип Сталін від участі в конференції відмовився, мотивуючи це необхідністю особисто керувати завершальним етапом Сталінградської битви.
Фото © jnsm.com.ua
Головною темою наради в Касабланці було відкриття другого фронту в Європі, на чому наполягав СРСР. На противагу обіцянці, яку президент США дав радянському наркому закордонних справ В'ячеславу Молотову, Рузвельт і Черчілль домовились про висадку союзників в липні 1943 року в Сицилії і про посилення військових частин в Північній Африці. Цей план влаштовував насамперед Британію, яка намагалася запобігти намірам СРСР проникнути в Середземномор'я. Висадка же союзників у Франції була намічена лише на осінь 1943 року.
27 січня на прес-конференції після закінчення зустрічі Рузвельт сформулював головну військову мету союзників. Він оголосив, що вони будуть домагатися повної і безумовної капітуляції Італії, Японії і Німеччині.
Черчілль, який заздалегідь не був знайомий з думкою Рузвельта, висловив побоювання, що безумовна капітуляція тільки зміцнить рішучість Гітлера продовжувати війну. Однак вона стала в подальшому ключовим моментом у виробленні стратегії військових операцій союзників проти країн осі Рим-Берлін-Токіо.
