Золота настільна статуетка була знайдена в свинцевій коробці в лісі
«Сальєра» - частково вкрита емаллю золота настільна статуетка, виконана в 1543 році флорентійським золотих справ майстром Бенвенуто Челліні для французького короля Франциска I і представляє собою вершину декоративно-прикладного мистецтва епохи маньєризму.
Початковим замовником сільнички виступав кардинал Іпполіто д'Есте. Тоді у Челліні народився задум виконати сільничку як алегорію союзу землі (фігура Церери) і моря (фігура Нептуна), завдяки якому і народжується сіль. Цей задум, згаданий Челліні в автобіографії, вдалося здійснити лише на початку 1540-х у зв'язку з надходженням замовлення французького монарха.
Нептун зображений на морських кінях, поруч з його фігурою знаходиться корабель, який призначений для солі. Церера сидить на слоні, поруч з її фігурою поміщена тріумфальна арка, яка відкривається і призначена для перцю. У ніг Церери зображена саламандра, яка є гербовою твариною Франциска I і являє собою алюзію на замовника сільнички. П'єдестал сільнички, виконаний з ебенового дерева, прикрашають чотири путті, що символізують вітри і сторони світу. Він поміщений на дерев'яні ролики, на яких сільничку можна переміщати не піднімаючи.
Сальєра безцінна хоча б тому, що це єдина ювелірна робота Челліні, атрибуція якої не викликає ніяких сумнівів. Король Карл IX підніс її Фердинанду Тірольському, який в 1570 році представляв короля на його заручини з ерцгерцогинею Єлизаветою. Після цього до XIX століття «Сальєра» залишалася перлиною інсбруцького замку Амбрасс. Тільки з заснуванням віденського Музею історії мистецтв сільничка була переміщена в столицю Австрії.
11 травня 2003 року Сальєра була викрадена з музею історії мистецтв, який в той час знаходився на ремонті. Хоча вартість скульптури оцінювалася не менш ніж у 50 млн євро, австрійський уряд запропонувало за повернення сільнички порівняно скромну винагороду в 70 000 євро. Пояснювалося це тим, що збути твір такого рівня просто неможливо. При цьому застрахована Сальєра була тільки на половину ринкової вартості, так як можливість викрадення такого шедевра просто не розглядалася серйозно.
Розрахунок адміністрації музею виправдався: 21 cічня 2006 року поліція виявила Сальєру закопаною у свинцеву коробку в лісі біля міста Цветль.
Початковим замовником сільнички виступав кардинал Іпполіто д'Есте. Тоді у Челліні народився задум виконати сільничку як алегорію союзу землі (фігура Церери) і моря (фігура Нептуна), завдяки якому і народжується сіль. Цей задум, згаданий Челліні в автобіографії, вдалося здійснити лише на початку 1540-х у зв'язку з надходженням замовлення французького монарха.
Нептун зображений на морських кінях, поруч з його фігурою знаходиться корабель, який призначений для солі. Церера сидить на слоні, поруч з її фігурою поміщена тріумфальна арка, яка відкривається і призначена для перцю. У ніг Церери зображена саламандра, яка є гербовою твариною Франциска I і являє собою алюзію на замовника сільнички. П'єдестал сільнички, виконаний з ебенового дерева, прикрашають чотири путті, що символізують вітри і сторони світу. Він поміщений на дерев'яні ролики, на яких сільничку можна переміщати не піднімаючи.
Фото © ru.wikipedia.org
Сальєра безцінна хоча б тому, що це єдина ювелірна робота Челліні, атрибуція якої не викликає ніяких сумнівів. Король Карл IX підніс її Фердинанду Тірольському, який в 1570 році представляв короля на його заручини з ерцгерцогинею Єлизаветою. Після цього до XIX століття «Сальєра» залишалася перлиною інсбруцького замку Амбрасс. Тільки з заснуванням віденського Музею історії мистецтв сільничка була переміщена в столицю Австрії.
11 травня 2003 року Сальєра була викрадена з музею історії мистецтв, який в той час знаходився на ремонті. Хоча вартість скульптури оцінювалася не менш ніж у 50 млн євро, австрійський уряд запропонувало за повернення сільнички порівняно скромну винагороду в 70 000 євро. Пояснювалося це тим, що збути твір такого рівня просто неможливо. При цьому застрахована Сальєра була тільки на половину ринкової вартості, так як можливість викрадення такого шедевра просто не розглядалася серйозно.
Розрахунок адміністрації музею виправдався: 21 cічня 2006 року поліція виявила Сальєру закопаною у свинцеву коробку в лісі біля міста Цветль.
