Вчені перевели 300-літній лист турецького султана Мехмеда IV, який зберігається в Кам'янці-Подільському
Старовинний лист, якому налічується близько 300 років, дозволив відкрити незвідані сторінки української історії.
Щоб перевести лист одного з найбільших правителів Османської імперії, турецького султана Мехмеда IV, написаного стародавніми мовами, були використані п'ять спеціальних словників.
У документально-історичному розслідуванні команда телепроекту «Україна. Повернення своєї історії» шукає гетьманські клейноди, які підтверджують українську державність, спростовує роками нав'язані міфи про козаків і показує, як проводилася жорстка кампанію зі знищення доказів існування української держави. Одна з реліквій привела їх до Кам'янця-Подільського.
Цей лист довгі роки зберігається у фондосховищах Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Відомо, що це султанський фірман, або, простіше кажучи, наказ. Документ досить великого розміру - близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру - персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим листом і належить султану Мехмеду IV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки.
До сих пір не було відомо, про що говорилося в тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Але український історик Олександр Середа, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики і один з небагатьох в світі вчених, які знають староосманскій, все-таки розшифрував, про що йдеться в листі.
У перших рядках султан звертається ні до кого-небудь, а до «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацькому гетьману Богдану Хмельницькому». Під час роботи над перекладом Олександр Середа визначив дату листа - 1651 рік, напередодні битви під Берестечком.
«З офіційної історії ми знаємо, що баталія була програна полякам через те, що в останній момент кримський хан, який був союзником Хмельницького, покинув поле бою разом з військом. Хоча доказів цьому не було, версія добре лягала в радянську ідеологію, за якою кримські татари - зрадники і вічні вороги українців. Цей стереотип нав'язувався роками. Але в тексті послання султана Богдану Хмельницькому йдеться про те, що він, султан Мехмед IV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому в боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан не послухався б свого правителя і залишив Богдана, - пояснює історик Олександр Середа. - Тому цей документ - справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальсифіковану свого часу».
[video = "SuP4eFEJhjE"]
Щоб перевести лист одного з найбільших правителів Османської імперії, турецького султана Мехмеда IV, написаного стародавніми мовами, були використані п'ять спеціальних словників.
У документально-історичному розслідуванні команда телепроекту «Україна. Повернення своєї історії» шукає гетьманські клейноди, які підтверджують українську державність, спростовує роками нав'язані міфи про козаків і показує, як проводилася жорстка кампанію зі знищення доказів існування української держави. Одна з реліквій привела їх до Кам'янця-Подільського.
Фото © khm.depo.ua
Цей лист довгі роки зберігається у фондосховищах Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Відомо, що це султанський фірман, або, простіше кажучи, наказ. Документ досить великого розміру - близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру - персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим листом і належить султану Мехмеду IV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки.
До сих пір не було відомо, про що говорилося в тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Але український історик Олександр Середа, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики і один з небагатьох в світі вчених, які знають староосманскій, все-таки розшифрував, про що йдеться в листі.
У перших рядках султан звертається ні до кого-небудь, а до «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацькому гетьману Богдану Хмельницькому». Під час роботи над перекладом Олександр Середа визначив дату листа - 1651 рік, напередодні битви під Берестечком.
«З офіційної історії ми знаємо, що баталія була програна полякам через те, що в останній момент кримський хан, який був союзником Хмельницького, покинув поле бою разом з військом. Хоча доказів цьому не було, версія добре лягала в радянську ідеологію, за якою кримські татари - зрадники і вічні вороги українців. Цей стереотип нав'язувався роками. Але в тексті послання султана Богдану Хмельницькому йдеться про те, що він, султан Мехмед IV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому в боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан не послухався б свого правителя і залишив Богдана, - пояснює історик Олександр Середа. - Тому цей документ - справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальсифіковану свого часу».
[video = "SuP4eFEJhjE"]
