Чи не муштрою єдиної: чим жив Рівненський гарнізон?

Присутність військових завжди надавала помпезності будь-якій події. Рівне не було винятком. У міжвоєнний період Рівненський гарнізон був одним з найбільших в Польщі.

Доля більшості військових з цього гарнізону була трагічна. Одні загинули під час вересневої компанії 1939 року й подальшої війні, інші потрапили до машини репресій. Комусь пощастило вижити, і завдяки їх спогадам сьогодні можна дізнатися багато цікавого.

Військові, які перебували в Рівному, ніколи не стояли осторонь від життя міста. Вони брали найактивнішу участь. Це підтверджують документи, які зберігаються в Державному архіві області.

Наприклад, святкування 26 серпня 1912 року 100-річчя Бородінської битви, до якої активно долучалися військові Рівненського гарнізону. Як відомо, тоді він складався з підрозділів російської імператорської армії. Військові брали участь в літургії та панахиді за імператором Олександром I в Свято-Воскресенському соборі і загальноміський молебні під відкритим небом. Потім жителі побачили парад військових Рівненського гарнізону.

Якщо про перебування підрозділів царської армії Росії в Рівному відомо мало, то про польський період можна знайти чимало інформації в польських історичних та інформаційних джерелах, адже Рівненський гарнізон був одним з найбільших в Польщі.

Часто згадується 44-й піхотний полк стрільців кресових (прикордоння), який прибув до Рівного в листопаді 1920 року. У 1939 році його перейменували в 44-й полк стрільців американського легіону - в знак поваги походження полку з армії генерала Галлера. Щорічно 22 квітня в полку відзначався День полку.

Зазвичай в цей день, крім урочистостей, на які на територію казарм запрошували і місцевих жителів, військові влаштовували дефіляди вулицями міста, організовували благодійні обіди для бідних дітей, дитячих будинків та будинків для людей похилого віку. Не минало й без застілля для особового складу.

Оркестр 44-го полку брав участь у хресній ході та освяченні води в Усті на Водохреще 1934 року. Бажаними були військові музиканти і на різних міських вечірках. У місцевих газетах початку 1930-х років можна прочитати про те, що для пропаганди музичної культури духовий оркестр 44-го полку під керуванням капельмейстера Антона Шкулі організовував недільні міні-концерти в кінотеатрі «Емпірей».

Практично кожен підрозділ Рівненського гарнізону в різний час залишав слід в житті міста Рівне. Радянська історія усіма способами намагалася обійти цю частину життя міста, на багато років позбавляючи сучасних рівнян відкрити для себе історичне минуле.