Театр «Ла Скала» був побудований на кошти 90 аристократів Мілана
Найгарніший оперний театр «Ла Скала» був побудований 15 липня 1776 року на місці церкви Санта Марія. Його будівля була побудована за проектом архітектора Джузеппе Пьермаріні в 1776-1778 рр. на місці церкви Санта-Марія алла Скала, звідки походить і назва самого театру.
Церква, в свою чергу, отримала назву в 1381 року не від «сходів» (scala), а від покровительки - представниці роду правителів Верони на прізвище Скала - Беатріче делла Скала. Театр був відкритий 3 серпня 1778 постановкою опери Антоніо Сальєрі «Визнана Європа».
Будівля театру була одною з найкрасивіших у світі. Вона витримана в строгому неокласичному стилі і відрізняється бездоганною акустикою. Художня обробка залу для глядачів поєднувалася зі зручним розташуванням місць у ньому і відповідала всім найсуворішим вимогам оптики. Будівля театру дорівнювала 100 метрам в довжину і 38 - завширшки. В середині фасаду височів портал для в'їзду карет з дамами і їх кавалерами.
Зал мав форму підкови. У ньому було п'ять ярусів лож і галерея. Лож було всього 194 (ще й королівська ложа). У кожній ложі містилося від 8 до 10 осіб. Всі ложі були пов'язані між собою коридором. За ним слідував другий ряд лож, в якому розташовувалися столи для карткової гри і торгівлі напоями. Сцена театру була досить невелика. У партері спочатку не було крісел - їх замінювали складні і пересувні стільці.
Освітлення було досить мізерним. У ложах запалювали свічки, а ті, хто сидів у партері, не ризикували знімати своїх капелюхів та інших головних уборів, так як на них капав розплавлений віск. Опалення в театрі не було. Але зал театру був чудовим - виконаний в білих, срібних і золотих тонах. У цьому чудовому залі відбувалося все - від балів до азартних ігор і кориди.
Будівля театру коштувала Мілану близько 1 мільйона тодішніх лір. Витрати розподілили між собою 90 аристократів міста. Будівля театру не раз реставрувалася. Під час Другої світової війни вона була зруйнована і відновлена в первісному вигляді інженером Л. Секкі. Театр «Ла Скала» знову відкрили в 1946 році.
Церква, в свою чергу, отримала назву в 1381 року не від «сходів» (scala), а від покровительки - представниці роду правителів Верони на прізвище Скала - Беатріче делла Скала. Театр був відкритий 3 серпня 1778 постановкою опери Антоніо Сальєрі «Визнана Європа».
Будівля театру була одною з найкрасивіших у світі. Вона витримана в строгому неокласичному стилі і відрізняється бездоганною акустикою. Художня обробка залу для глядачів поєднувалася зі зручним розташуванням місць у ньому і відповідала всім найсуворішим вимогам оптики. Будівля театру дорівнювала 100 метрам в довжину і 38 - завширшки. В середині фасаду височів портал для в'їзду карет з дамами і їх кавалерами.
Фото © ru.wikipedia.org
Зал мав форму підкови. У ньому було п'ять ярусів лож і галерея. Лож було всього 194 (ще й королівська ложа). У кожній ложі містилося від 8 до 10 осіб. Всі ложі були пов'язані між собою коридором. За ним слідував другий ряд лож, в якому розташовувалися столи для карткової гри і торгівлі напоями. Сцена театру була досить невелика. У партері спочатку не було крісел - їх замінювали складні і пересувні стільці.
Освітлення було досить мізерним. У ложах запалювали свічки, а ті, хто сидів у партері, не ризикували знімати своїх капелюхів та інших головних уборів, так як на них капав розплавлений віск. Опалення в театрі не було. Але зал театру був чудовим - виконаний в білих, срібних і золотих тонах. У цьому чудовому залі відбувалося все - від балів до азартних ігор і кориди.
Будівля театру коштувала Мілану близько 1 мільйона тодішніх лір. Витрати розподілили між собою 90 аристократів міста. Будівля театру не раз реставрувалася. Під час Другої світової війни вона була зруйнована і відновлена в первісному вигляді інженером Л. Секкі. Театр «Ла Скала» знову відкрили в 1946 році.
