Нума Помпилий - напівлегендарний цар Риму
Після смерті Ромула 7 липня 717 року до н. е. між сабінянами і латинянами виник конфлікт з приводу успадкування влади. Протягом п'ятнадцяти днів сенат не міг дійти згоди щодо обрання нового царя, поки 22 липня 717 року до н. е. не було прийнято соломонове рішення і сенатори-латиняни запропонували кандидатуру 36-річного сабінянина Нумі Помпілія.
На момент свого обрання він був царем міста Кур, яке розташовувалося на лівому березі Тібру в 40 км від Риму, і деякий час відмовлявся від влади, не дивлячись на посольство двох сенаторів і особисте прохання його родича і префекта Риму Нуми Марція.
За переказами, Помпилий порадився з німфою Ерегією, через віщуна звернувся до Юпітера і, тільки отримавши сприятливий прогноз, прибув до Риму, де його обрання царем було прийнято на форумі громадянами міста, а ворожіння авгурів за польотом птахів також дало сприятливе знамення.
На сьомий рік правління Нуми Помпілія, в Італії вибухнула епідемія, в результаті якої загинули тисячі людей як в самому Римі, так і в його околицях. Згідно з легендою, одного разу цар гуляв у лісі, заклопотаний думою про народний порятунок, і раптом з громом і блискавками йому в ноги впав майстерно оброблений щит. Зразу ж з'явилася покровителька Нуми Помпілія, Егерія, і сказала, що цей щит є подарунком Юпітера, і описала особливий ритуал, за допомогою якого можна відвернути будь-яке лихо від Риму. Нума Помпилий послухався поради богині і наказав виготовити 11 копій цього щита, які звелів повісити і зберігати в храмі Вести. Цар заснував особливе братство салієв, які повинні були щорічно в березні, озброївшись цими щитами, здійснювати містом священний танець.
За 44 роки свого правління Нума Помпилий провів облік римських земель, реформував календар, ввівши 12 місяців в році, додавши січень і лютий, заборонив людські жертвоприношення, заснував посади понтифіків, заснував ремісничі цехи і був єдиним з римських царів, який не провів жодної війни.
Помер Нума Помпилий в 673 році до н. е. у віці 80 років, залишивши після себе велику кількість написаних робіт, які заповідав поховати разом з собою. У 181 році до н. е. вони були випадково знайдені під час будівельних робіт на римському пагорбі Яникул поруч з прахом Помпілія - 14 книг по праву і філософії були абсолютно неушкодженими. За розпорядженням римського претора вони були спалені через побоювання влади, що викладене в книгах вчення суперечить релігійним культам.
На момент свого обрання він був царем міста Кур, яке розташовувалося на лівому березі Тібру в 40 км від Риму, і деякий час відмовлявся від влади, не дивлячись на посольство двох сенаторів і особисте прохання його родича і префекта Риму Нуми Марція.
За переказами, Помпилий порадився з німфою Ерегією, через віщуна звернувся до Юпітера і, тільки отримавши сприятливий прогноз, прибув до Риму, де його обрання царем було прийнято на форумі громадянами міста, а ворожіння авгурів за польотом птахів також дало сприятливе знамення.
Фото © jnsm.com.ua
На сьомий рік правління Нуми Помпілія, в Італії вибухнула епідемія, в результаті якої загинули тисячі людей як в самому Римі, так і в його околицях. Згідно з легендою, одного разу цар гуляв у лісі, заклопотаний думою про народний порятунок, і раптом з громом і блискавками йому в ноги впав майстерно оброблений щит. Зразу ж з'явилася покровителька Нуми Помпілія, Егерія, і сказала, що цей щит є подарунком Юпітера, і описала особливий ритуал, за допомогою якого можна відвернути будь-яке лихо від Риму. Нума Помпилий послухався поради богині і наказав виготовити 11 копій цього щита, які звелів повісити і зберігати в храмі Вести. Цар заснував особливе братство салієв, які повинні були щорічно в березні, озброївшись цими щитами, здійснювати містом священний танець.
За 44 роки свого правління Нума Помпилий провів облік римських земель, реформував календар, ввівши 12 місяців в році, додавши січень і лютий, заборонив людські жертвоприношення, заснував посади понтифіків, заснував ремісничі цехи і був єдиним з римських царів, який не провів жодної війни.
Помер Нума Помпилий в 673 році до н. е. у віці 80 років, залишивши після себе велику кількість написаних робіт, які заповідав поховати разом з собою. У 181 році до н. е. вони були випадково знайдені під час будівельних робіт на римському пагорбі Яникул поруч з прахом Помпілія - 14 книг по праву і філософії були абсолютно неушкодженими. За розпорядженням римського претора вони були спалені через побоювання влади, що викладене в книгах вчення суперечить релігійним культам.
