Битва за Пльзень: як протестанти з католиками билися

19 вересня 1618 року почалася облога чеського міста Пльзень (Plzeň). Під час протистояння, яке стало першою великою битвою в Тридцятирічній війні, зіткнулися дві сторони: протестанти під проводом німецького воєначальника, графа Мансфельда, і католики, які втекли з Праги. За кілька місяців до зіткнення, 23 травня дворяни-протестанти захопили Прагу, і багато жителів вирушили в пошуках захисту в бік Пльзеня. Місто було прекрасно укріплене, проте людей і ресурсів катастрофічно не вистачало. Тому граф Мансфельд, який прибув на запрошення протестантської влади керувати військом, вирішив своїми силами відбити Пльзень, не чекаючи підкріплень.

Армія прибула 19 вересня, а через два тижні, 2 жовтня, підійшли додаткові сили – артилерія. У Мансфельда було вдосталь ресурсів, і він міг спокійно взяти місто. Облога тривала більше місяця, і ближче до кінця осені, 21 листопада, в стіні з'явився пролом. Солдати скористалася можливістю прискорити захоплення Пльзеня, і протягом декількох годин мета була досягнута.

Священна Римська імперія об'єднала сили з Баварією, щоб вдарити у відповідь. Армія виступила в бік Пльзеня і Праги проти короля Фрідріха V, якому повстанці запропонували корону. Але короля кинули всі союзники, і він зазнав поразки в іншій великій битві, яка відбулася біля Білої Гори – височини неподалік від Праги.