Візантійський полководець Флавій Велізарій

За часів правління імператора Юстиніана I армією Візантійської імперії командував полководець Флавій Велізарій (Flavius Belisarius). Народився Велізарій в 505 році нашої ери в місцевості Мезія (Moesia), на території якої сьогодні знаходиться Болгарія, а також частково Сербія, Румунія та Україна. Військова кар'єра майбутнього воєначальника почалася в гвардії імператора Юстина I. Він був звичайним солдатом, а в 525 році отримав невеликий загін, який діяв в Перській Вірменії в період війни з Іраном.

Головнокомандувачем всієї армії Візантії Велізарій став в 527 році, коли на троні вже був новий імператор Юстиніан I. завдяки таланту полководця на початку 530-х років візантійська армія здолала імперію Сасанідів. Наступні десять років на східних кордонах Візантії встановився мир. А Велізарій продовжував перемагати: в 532 році придушив бунт в Константинополі, відомий під назвою "Ніка"; в 533 році відправився в Африку, де розбив вандалів і захопив Карфаген; в 534 році взяв Сицилію, Неаполь, Рим, а також привіз до Константинополя важливого бранця – остготського короля Вітігеса (Vitiges).

У 540-х роках відбувся ще один похід до Італії, який був вже не настільки успішний, як попередній. У цей час Сасаніди знову виступили проти Візантії, і значну частину армії довелося відправити на схід. Велізарія відсторонили від командування, і більше десяти років він не діяв як воєначальник. Лише з навалою болгар в 559 році його відновили на службі, і знову дії полководця були успішними. В останні роки життя Велізарій потрапив у немилість правителя, і його майно конфіскували. У 563 році воєначальника виправдали, повернули маєтки, а два роки по тому Велізарій помер.