Камінний годинник з трьома статуями виставлено на Віоліті
Камінний годинник, виставлений на Віоліті, - не тільки пристрій для визначення часу, але і мовчазний свідок минулого.
Виставлений лот - камінний годинник, що складаються з трьох частин, і стилізований під статуетки. У п'єдестал найвищої вбудовано циферблат. Жінки, які стоять на птахах, візуально однакові. Але якщо придивитися, в руках вони тримають різні предмети.
Одні з найбільш ранніх моделей датовані XVI століттям. Про майстрів, які їх створювали, практично нічого не відомо. Камінні годинники того часу мали масивні корпуси, різьблені орнаменти. Дозволити замовити собі такий виріб могли тільки представники аристократії.
Поширення камінны годинники отримали в кінці XVII століття. Тоді камін вважався мало не головною прикрасою інтер'єру. Камінні полиці оформлялися відповідно до певних правил. В якості основної атрибутики використовувалися канделябри, порцелянові статуетки, камінны годинники.
До створення останніх почали залучати ювелірів, скульпторів, художників. Їх силами з'являлися справжні витвори годинникового мистецтва. У XVIII столітті використовувалися фігурні композиції з золоченням, срібло і черепашачий панцир.
XIX-XX століття пов'язані з впровадженням в виготовлення камінних годинників досягнень інженерії і робіт з дорогоцінними металами. Майстри створювали комбіновані корпуси, прикрашали їх скульптурними композиціями, розписом і іншим.
Камінні годинники, в тому числі той, що виставлено на Віоліті, здатні поділитися частинкою історії, якої так не вистачає сучасним моделям.
Читайте також: Завжди в русі - годинник Vacheron Constantin Geneve початку XX століття
Виставлений лот - камінний годинник, що складаються з трьох частин, і стилізований під статуетки. У п'єдестал найвищої вбудовано циферблат. Жінки, які стоять на птахах, візуально однакові. Але якщо придивитися, в руках вони тримають різні предмети.
Одні з найбільш ранніх моделей датовані XVI століттям. Про майстрів, які їх створювали, практично нічого не відомо. Камінні годинники того часу мали масивні корпуси, різьблені орнаменти. Дозволити замовити собі такий виріб могли тільки представники аристократії.
Поширення камінны годинники отримали в кінці XVII століття. Тоді камін вважався мало не головною прикрасою інтер'єру. Камінні полиці оформлялися відповідно до певних правил. В якості основної атрибутики використовувалися канделябри, порцелянові статуетки, камінны годинники.
До створення останніх почали залучати ювелірів, скульпторів, художників. Їх силами з'являлися справжні витвори годинникового мистецтва. У XVIII столітті використовувалися фігурні композиції з золоченням, срібло і черепашачий панцир.
XIX-XX століття пов'язані з впровадженням в виготовлення камінних годинників досягнень інженерії і робіт з дорогоцінними металами. Майстри створювали комбіновані корпуси, прикрашали їх скульптурними композиціями, розписом і іншим.
Камінні годинники, в тому числі той, що виставлено на Віоліті, здатні поділитися частинкою історії, якої так не вистачає сучасним моделям.
Читайте також: Завжди в русі - годинник Vacheron Constantin Geneve початку XX століття
