Копія картини як окремий витвір мистецтва

На обкладинці статті – прижиттєва копія картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», яка ймовірно виконана його учнем Салаі.

З давніх давен копіювання витворів мистецтва відігравало величезну роль в збереженні світової культурної спадщини. Так, древні римляни копіювали давногрецьких майстрів, завдяки чому до наших днів дійшло багато пам’яток та артефактів обох культур.

Але мова не лише про античність: ми б ніколи не дізналися, як Леонардо да Вінчі написав ноги Христа та апостолів у своїй «Тайній вечері», якби не копії, що збереглися до наших днів.

Раніше копіювання було обов’язковою частиною навчання будь-якого живописця, що бажав стати майстром. А надалі художник навіть міг пишатися, якщо йому замовляли копії його вдалих робіт.

Деякі митці часто копіювали свої видатні картини та продавали за значно меншу плату, ніж оригінал. Це теж було невід’ємною частиною творчого буття.

У сучасному світі ставлення до копій дещо неоднозначне і дехто навіть вважає, що картина-копія – це щось другосортне і не варте уваги.

Інколи це й справді так, якщо художник-копіїст полінувався і не дотримався техніки та технології живопису.

Частково таке ставлення до копій зумовлено зміною змісту фраз «авторська копія», «репліка», що колись використовувались тільки у певних і всім зрозумілих випадках. Авторською копією або реплікою могла вважатися тільки копія, виконана живописцем з власної роботи.

Сучасні ж художники можуть підписувати свої твори як «авторська копія», навіть якщо це повтор чужої картини. Тому цей термін став вживатися поряд з ще одним евфемізмом - "вільна копія".

Інколи ми можемо бачити, що такою припискою художник намагається виправдати відмінності своєї роботи від оригіналу. Добре це чи погано – вирішувати поціновувачам.

1. Копіювання художніх творів старих майстрів з метою навчання або з комерційної точки зору.

Ще за часів раннього Ренесансу художники нашвидкоруч малювали копії відомих на той час картин і продавали їх за меншу вартість. Так, завжди знайдеться той, хто зробить дешевше.

2. Репліка або авторська копія – повтор власного художнього твору автором.

Якщо мова йде про копії власних полотен, то в першу чергу згадуємо про картину «Граки прилетіли» Григорія Саврасова. Цей сюжет завжди на вустах, адже художник створив чимало копій картини, яка принесла йому світову славу.

І це не єдиний випадок, коли одна вдала робота допомагала художнику прогодувати себе. Подібна історія трапилася і з графом Федором Толстим.

Молодий художник з дружиною переживав скрутні часи. Але удача завітала до нього разом зі статс-секретарем Михайлом Логвіновим. Побачивши чудові акварелі графа, Логвінов запропонував подарувати імператриці Єлизаветі Олексіївні натюрморт зі смородиною.

Витончена картина настільки сподобалась імператриці, що на знак подяки вона подарувала графу Толстому багато прикрашений діамантами золотий перстень. А потім вже особисто замовляла чисельні повтори цих смородин для подарунків своїм родичам. І за кожний малюнок неодмінно дарувала коштовні перстні.

Федір Петрович так згадував ті часи: «Тяжко мені доводилось, та виручала мене моя смородинка. Без жартів можна сказати, що вся родина харчувалася лише однією смородиною…».

3. Компіляція або інтерпретація – копія чужого твору з авторським переосмисленням. Часто художники підписують подібні роботи як «вільна копія».

На жаль, деякі сучасні копії робіт старих майстрів «не дотягують» до належного рівня. Це виникає з різних причин: дехто не в змозі повністю відтворити технологію, дехто не бажає прописувати дрібні деталі, дехто з новачків просто намагається намалювати так, як вміє. І ось ці спроби повторити на полотні шлях видатного майстра також можуть називатися «вільними копіями». Тобто, я художник, я так бачу.

Втім, залишимо митцям право на прояв власної творчості та самовдосконалення. Натомість звернімо увагу на полотна відомих майстрів. Так, у найвідоміших світових музеях можна знайти чудові інтерпретації, які не поступаються в майстерності оригіналам.

Одним з прикладів подібних копій є картина Едуарда Мане «Мертвий тореадор», сюжет та композицію якої, як він гадав, запозичив з картини Дієго Веласкеса «Мертвий воїн».

Сучасна експертиза показала, що картина із «запозиченим» воїном належить невідомому італійському художнику та датована приблизно 1630-ми роками. І хоча ці два полотна схожі між собою, проте обидва – геніальні.

Друг та соратник Мане – Фредерік Базіль – зобразив на своєму полотні інший твір, частина якого, на жаль, була втрачена.

Мова йдеться про картину П’єра Огюста Ренуара. До нас дійшла лише її частина під назвою «Жінка, що дивиться на пташку».

Ми бачимо, що картина мала б бути більша за розміром, та зображувати двох жінок. Невідомо, хто вирішив «видалити» частину з оголеною пані. Є версія, начебто це зробив сам автор, аби потрапити на виставку у Салон. Він вважав, що публіка ще не готова побачити його задум. На жаль, така жертва все одно йому не допомогла…

Яскравим прикладом цього є натюрморти угорського митця Габора Тота (нар. 1950 р.), який в своїх роботах наслідує стиль та тематику малих голландців.

Для однієї з картин він узяв за основу натюрморт голландського живописця Віллєма ван Альста та створив композицію, розташувавши у центрі яскраву диню.

Обидві картини мають спільні елементи – мармуровий стіл, червона накидка з бахромою, виноградне листя, персики. Але змінена кольорова гамма та композиційний центр надають картині Габора Тота новий, зовсім інший сенс.

І наостанок розглянемо ще один вид живопису – копіювання по фото. Зараз можна самостійно зробити світлини або придбати їх у фотографа і намалювати власну картину. Часто по фото замовляють портрети.

Це також буде копією, але тут художник може проявити всю свою майстерність: написати картину у властивій лише йому манері, у певній стилістиці, з авторським переосмисленням. Інакше кажучи, митець копіює фото на полотні мовою живопису.

Першим серед подібних копіїстів був Вінсент ван Гог. І хоча копіював він не з фото, а з японських гравюр, проте його особисте бачення та властива лише йому техніка живопису створила не один шедевр світового рівня.

Бажаємо усім поціновувачам прекрасного знайти свої шедеври серед картин минулого та робіт сучасних художників, що широко представлені на Віоліті у розділі "Живопис та графіка".