Порцеляна Хірадо – це вишуканий японський посуд і фігурки з кобальтово-синіми детальними і складними візерунками на білій поверхні. Свою назву порцеляна отримала на честь дайме Хірадо – родини військових феодалів. Перші вироби Хірадо з'явилися у XVII столітті, після виявлення у Мікаваші (Mikawachi) багатих джерел сировини – каоліну. І хоча в той період кераміка була не настільки витонченою і мала сіруватий відтінок, вже тоді найякісніші зразки виявилися гідними, щоб їх подавали сьогунам та імператору.
Ситуація кардинально змінилася у 1712 році, коли один із гончарів села Хірадо натрапив на чергове джерело матеріалу. Цього разу це був не зовсім звичайний каолін: майстри зуміли отримати з нього тверду порцеляну білого кольору, яка надалі й стала візитною карткою Хірадо. Для візуального оформлення були запрошені художники з інших регіонів Японії, зі шкіл Тоса (Tosa) та Кано (Kanō). Художники Тоса вміли чудово зображати рослини, представники школи Кано малювали краєвиди та тварин. В асортименті, крім посуду, були різноманітні фігурки, ємності для пензлів, аксесуари для одягу, нецке та багато іншого.
Дуже популярними стали чаші тяван (chawan) – піали, що використовуються у чайних церемоніях. Під час чаювання гості уважно розглядають кожен предмет, передаючи піали один одному. Особливо цінним екземплярам дають імена та наділяють їх певним символізмом. Зберігають їх у спеціальних скриньках, на одній зі стінок записують історію чаші, а саму скриньку загортають у шовк.
Велику колекцію порцеляни Хірадо зібрав англієць Девід Хаятт Кінг (David Hyatt King). У молодості він захопився історією мистецтв і почав із придбання японських порцелянових виробів ХІХ століття. Раритети, які цікавили його, купував в антикварних крамницях Портобелло-роуд і Бермондсі в Лондоні. У 1970-х роках зібрання Девіда Кінга налічувало кілька сотень предметів. З року в рік колекціонер заглиблювався в тему і одного дня став членом Східного керамічного товариства. У гості до поціновувача східної кераміки неодноразово приїжджали японські вчені, щоб побачити унікальні екземпляри, які потрапили до рук англійця.
