Експедиція Тура Хейєрдала
У 1947 році норвежець Тур Хейєрдал на плоту «Кон-Тікі» доплив з перуанського порту Кальяо до полінезійських островів Туамоту, чим підтвердив свою гіпотезу про можливість заселення полінезійських островів вихідцями з Південної Америки.
З метою довести, що стародавні мореплавці, зокрема єгиптяни, мали можливість здійснювати трансатлантичні морські подорожі, в 1968 році Хейєрдал почав підготовку до експедиції на човні з папірусу, який був зроблений фахівцями по макетах човнів Стародавнього Єгипту.
Його назвали за іменем єгипетського бога Сонця, 15-метровий «Ра» відплив від узбережжя Марокко 25 травня 1969, але через 54 днів, подолавши понад 5000 кілометрів, він розламалася навпіл і затонув в декількох кілометрах від Карибських островів.
У наступному році за цими кресленнями, але з урахуванням виявлених конструкторських недоліків, фахівцями племені аймара з узбережжя болівійського озера Тітікака був побудований «Ра-II» - для нього знову використали папірус з ефіопського озера Тана, але зробили човен на 3 метри коротше і в 4 рази легше «Ра».
«Ра-II» відплив з марокканського міста Сафі 17 травня 1970 під прапором ООН з екіпажем з 7 мореплавців, спеціально зібраними з представників різних країн, рас і релігій. Незважаючи на те, що двоє з них мали навички навігації на вітрильних судах, за 57 днів «Ра-II» подолав 6100 кілометрів. 12 липня він досяг острова Барбадос, що підтвердило теорію Хейєрдала про можливість перепливання Атлантичного океану на примітивних засобах, користуючись Канарською течією.
За матеріалами обох плавань Тур Хейєрдал видав книгу «Експедиції на «Ра», яка стала бестселером. Документальний фільм, знятий учасником команди італійцем Карло Маурі, в 1972 році був номінований на «Оскар».
Оригінал човна «Ра-II» був втрачений і сьогодні дві його репліки виставлені в музеї «Кон-Тікі» в Осло і в залі стародавнього кораблебудування національного парку «Піраміди Гуїмар» на острові Тенеріфе, який був відкритий в 1998 році за ініціативи та фінансової підтримки Хейєрдала.
З метою довести, що стародавні мореплавці, зокрема єгиптяни, мали можливість здійснювати трансатлантичні морські подорожі, в 1968 році Хейєрдал почав підготовку до експедиції на човні з папірусу, який був зроблений фахівцями по макетах човнів Стародавнього Єгипту.
Його назвали за іменем єгипетського бога Сонця, 15-метровий «Ра» відплив від узбережжя Марокко 25 травня 1969, але через 54 днів, подолавши понад 5000 кілометрів, він розламалася навпіл і затонув в декількох кілометрах від Карибських островів.
Фото © jnsm.com.ua
У наступному році за цими кресленнями, але з урахуванням виявлених конструкторських недоліків, фахівцями племені аймара з узбережжя болівійського озера Тітікака був побудований «Ра-II» - для нього знову використали папірус з ефіопського озера Тана, але зробили човен на 3 метри коротше і в 4 рази легше «Ра».
«Ра-II» відплив з марокканського міста Сафі 17 травня 1970 під прапором ООН з екіпажем з 7 мореплавців, спеціально зібраними з представників різних країн, рас і релігій. Незважаючи на те, що двоє з них мали навички навігації на вітрильних судах, за 57 днів «Ра-II» подолав 6100 кілометрів. 12 липня він досяг острова Барбадос, що підтвердило теорію Хейєрдала про можливість перепливання Атлантичного океану на примітивних засобах, користуючись Канарською течією.
За матеріалами обох плавань Тур Хейєрдал видав книгу «Експедиції на «Ра», яка стала бестселером. Документальний фільм, знятий учасником команди італійцем Карло Маурі, в 1972 році був номінований на «Оскар».
Оригінал човна «Ра-II» був втрачений і сьогодні дві його репліки виставлені в музеї «Кон-Тікі» в Осло і в залі стародавнього кораблебудування національного парку «Піраміди Гуїмар» на острові Тенеріфе, який був відкритий в 1998 році за ініціативи та фінансової підтримки Хейєрдала.
