«Війна струмів» Едісона і Вестінгауза
Питання безпеки змінного струму отримало великий суспільний резонанс після публікації 5 червня 1888 року в газеті «New York Post» відкритого листа інженера-електрика Гарольда Брауна.
Він після переліку всіх потенційних недоліків змінного струму і звинувачень «Westinghouse» в смерті 30 чоловік поставив риторичне запитання «чи варто піддавати громадськість постійній небезпеці заради дешевої електроенергії». Через три дні він звернувся до нью-йоркського електротехнічного контролю з вимогою обмежити напругу ліній передач змінного струму 300-ми вольтами, що робило її використання економічно недоцільним.
Це стало початком так званої «Війни струмів», в яку активно включився Едісон, який не цурався «чорного піару» для дискредитації конкурентів. Він надав Брауну приміщення та обладнання в своїй лабораторії в Нью-Джерсі, де він почав експериментувати над пристроями для вбивства живих істот, - почавши зі страт змінним струмом бродячих кішок і собак.
5 грудня 1888 Браун продемонстрував урядовій комісії в присутності преси і членів місцевого медичного товариства сконструйований ним апарат, за допомогою якого напругою в 750 Вольт вбив чотирьох телят і коня.
Ці події збіглися за часом з обговоренням в штаті Нью-Йорк питання про заміну повішення більш гуманною стратою струмом. Як стало відомо пресі, в 1889 році з листів викрадених у Брауна, він знаходився в змові з Едісоном, який через підставних осіб придбав для нього кілька потужних генераторів змінного струму компанії «Westinghouse» для створення електричного стільця. З його допомогою 6 серпня 1890 року в нью-йоркській в'язниці Оберн стратили першого засудженого.
Однак зусилля Едісона дискредитувати Вестінгауза і його продукцію виявилися марними - ні фінансування замовних статей в газетах, ні підкуп лікарів і експертів не дали йому можливості виграти протистояння з конкурентом.
Він після переліку всіх потенційних недоліків змінного струму і звинувачень «Westinghouse» в смерті 30 чоловік поставив риторичне запитання «чи варто піддавати громадськість постійній небезпеці заради дешевої електроенергії». Через три дні він звернувся до нью-йоркського електротехнічного контролю з вимогою обмежити напругу ліній передач змінного струму 300-ми вольтами, що робило її використання економічно недоцільним.
Це стало початком так званої «Війни струмів», в яку активно включився Едісон, який не цурався «чорного піару» для дискредитації конкурентів. Він надав Брауну приміщення та обладнання в своїй лабораторії в Нью-Джерсі, де він почав експериментувати над пристроями для вбивства живих істот, - почавши зі страт змінним струмом бродячих кішок і собак.
Фото © jnsm.com.ua
5 грудня 1888 Браун продемонстрував урядовій комісії в присутності преси і членів місцевого медичного товариства сконструйований ним апарат, за допомогою якого напругою в 750 Вольт вбив чотирьох телят і коня.
Ці події збіглися за часом з обговоренням в штаті Нью-Йорк питання про заміну повішення більш гуманною стратою струмом. Як стало відомо пресі, в 1889 році з листів викрадених у Брауна, він знаходився в змові з Едісоном, який через підставних осіб придбав для нього кілька потужних генераторів змінного струму компанії «Westinghouse» для створення електричного стільця. З його допомогою 6 серпня 1890 року в нью-йоркській в'язниці Оберн стратили першого засудженого.
Однак зусилля Едісона дискредитувати Вестінгауза і його продукцію виявилися марними - ні фінансування замовних статей в газетах, ні підкуп лікарів і експертів не дали йому можливості виграти протистояння з конкурентом.
