Французьке мистецтво епохи Людовика XIV: художник і мистецтвознавець Шарль Лебрен

Французьке мистецтво епохи Людовика XIV тісно пов'язане з ім'ям Шарля Лебрена. Майбутній глава художньої школи народився в 1619 році, навчався у живописця-монументаліста Симона Вуе (Simon Vouet). Малювати почав досить рано: в 15-річному віці Лебрен писав картини для кардинала Рішельє. Незабаром він познайомився з художником-класицистом Нікола Пуссеном (Nicolas Poussin), з яким перебрався до Риму, де пробув кілька років.

Після повернення в рідний Париж Лебрен знаходить нових покровителів, і завдяки таланту і новим знайомствам починає служити у кардинала Мазаріні. У 1660-х рр. художник відкрив мануфактуру гобеленів і Академію мистецтв, яка і донині діє в Римі, на віллі Медічі. Його діяльність того періоду сильно вплинула на естетичні погляди художників, а також була до душі королю. Людовик XIV зробив велике замовлення: він побажав, щоб Лебрен створив полотна, які розповідають про Олександра Македонського. Перша робота була настільки вражаючою, що майстру дали дворянський титул і призначили довічну пенсію.

У 1662 році Лебрен отримує повну владу над художнім життям двору. Під його контролем знаходилися всі замовлення, він сам займався розписом Аполлонової галереї в Луврі, доклав руку до оформлення Версаля. При цьому він не зупинився на творчості, але проявив себе і в якості мислителя. У 1667 році в Королівській академії він брав участь в обговоренні мистецтвознавчих тем між класицистами і представниками бароко. Історії ця дискусія відома під назвою "суперечка древніх і нових".