Трипільська культура, розквіт якої припав на V–III тис. до н. е., відома артефактами, виявленими в різних частинах України. Одним із таких місць скупчення артефактів стала печера Вертеба у Тернопільській області, розташована неподалік села Більче-Золоте. Довжина підземних ходів, що сполучають широкі галереї, сягає 9 км. Перше серйозне археологічне дослідження Вертеби було організовано 1876 року, і з того часу сюди неодноразово прибували вчені, щоб зробити нові відкриття. У печерах виявили тисячі предметів: керамічний посуд, фігурки у вигляді чоловічків, інструменти, кістяні та кам'яні вироби. Сьогодні у Вертебі діє підземний музей трипільської культури.
Однією з особливостей цієї стародавньої культури були розвинені поселення – протоміста. У найбільших поселеннях кількість мешканців сягала 25 тис. осіб. Проте існували такі міста недовго, кілька десятків років. Якоїсь миті всі споруди (кілька сотень, а то й тисяч будівель) спалювалися, і трипільці переходили на інше місце.
Високого рівня досягла гончарне мистецтво. Майстри створювали грушоподібний посуд, у якому зберігали зерно, миски, горщики, статуетки. Легко впізнавані характерні мініатюрні моделі будівель та біноклеподібні вироби, які могли виконувати функцію підставок для ємностей. Предмети ліпили вручну та за допомогою гончарного круга.
Серед дослідників трипільської культури особливе місце посідає археолог Вікентій Хвойка. У 1896 році він брав участь у розкопках, у ході яких класифікував знахідки та визначив період існування культури. Про трипільців Хвойка написав у роботі, присвяченій розкопкам 1901 року біля Канева та Ржищева.
