У похованнях Імперії Хань та періоду Шести династій археологи нерідко знаходять хунпінги (húnpíng – ваза для душі) – керамічні поховальні урни, призначення яких до кінця залишається незрозумілим. За однією версією, всередину клали фрукти для померлих, щоб вони могли підкріпитися під час подорожі до потойбічного світу. Згідно з іншою версією, урни ставали новою домівкою душі.
В останні десятиліття Імперії Хань похоронні урни почали прикрашати мініатюрними фігурками людей, тварин, птахів та фантастичних істот. Згодом композиції стали ускладнюватись, з'явилися крихітні будівлі. Тут представлений екземпляр, створений у ІІІ–ІV ст. Майстер перетворив звичайну кришку на витвір мистецтва: вся верхівка у вигляді будівлі усипана різними істотами. Ці фігурки типові для китайського поховального мистецтва: мавпи, ведмеді, дракони та ін.
У композицію автор вписав фігурку Будди у медитативній позі. Тоді буддизм вже прижився у Китаї, і ця урна – приклад поєднання двох релігійних вчень: запозиченого індійського вчення з китайськими віруваннями. В цілому ж артефакт є яскравим зразком виробу із селадону – кераміки, яка своїм кольором нагадує нефрит. Найдавніші китайські селадони відносяться до Імперії Хань, а до класики зараховують предмети епохи Сун (X–XIII ст.).
