51-річний норвежець Ерленд Боре нещодавно придбав металошукач для дозвілля, щоб гуляти та більше рухатись. Так наприкінці літа, він прогулювався з металошукачем по гірській місцевості острова Реннесой, коли виявив щось незрозуміле. Спершу чоловіку здалося, що це можуть бути закопані шоколадні монети, та роздивившись був вражений, адже знахідка була неймовірною.
Він розповів, що в дитинстві мріяв бути археологом — тож можна сказати, мрія здійснилася.
Ерленд Боре позує із золотим скарбом, який він виявив за допомогою металошукача
Anniken Celine Berger/Археологічний музей
Чоловік знайшов 3 каблучки, 9 кулонів та 10 золотих намистин. Загальна вага прикрас становить понад 100 грамів. Розкопки проводилися археологами, а скарб було передано державі згідно з законами Норвегії.
«Це золота знахідка століття в Норвегії! Знайти так багато золота за раз надзвичайно рідкісний шанс», — каже директор Археологічного музею в Університеті Ставангера Оле Мадсен.
Доцент музею Хокон Реєрсен також ділиться враженнями про знахідку: «В Норвегії не було подібних знахідок з XIX століття, і це також дуже незвичайне відкриття в скандинавському контексті ».
Реставратор Хеге Холлунд з Археологічного музею Університету Ставангера розглядає знайдене золото
Anniken Celine Berger/Археологічний музей
Тоненькі односторонні золоті монети-підвіски — це брактеати. Вочевидь вони були елементами дуже красивого намиста, що могло належати тільки людині з високим статусом. Адже така прикраса дорога, та й виготовити її могли лише справжні майстри ювелірного ремесла. Попередньо датують артефакти 500 роком нашої ери. Цей період іменують часом переселення в Норвегії та міграцій в Європі.
Anniken Celine Berger/Археологічний музей
«Близько 1000 золотих брактеатів наразі знайдено в Норвегії, Швеції та Данії», — каже Зигмунд Ерль, музейний експерт з вивчення таких підвісок.
Професор Зигмунд Ерль з Археологічного музею Університету Ставангера вивчає знахідку
Anniken Celine Berger/Археологічний музей
Також експерт розповів про символи на кулонах. Здебільшого на них зображено скандинавського бога Одіна. Одін зцілює свого коня. Але на знайдених кулонах зображено, що кінь поранений. На це вказують постава, викривлені ноги, а також язик коня, що висить на золотих підвісках. «Кінь символізував хворобу та страждання, але водночас надію на зцілення та нове життя».
«Враховуючи місце відкриття та те, що ми знаємо про інші подібні знахідки, це, ймовірно, або приховані цінності, або жертва богам, принесена у важкі часи», — вважає професор Реєрсен.
Реконструкція знайденого Боре намиста із зображенням коня зі скандинавської міфології
Тео Елі та Гіл Белл
Щасливчик Ерленд Боре і землевласник, на чиїй території знайдено коштовності, отримають винагороду від держави.
В Археологічному музеї міста Ставангер планують виставити скарб для загального огляду.