У сфері китайського мистецтва майстерність різьблення по кістці — традиція, яка існувала протягом століть. Одна з найвідоміших і трудомістких технік — техніка «куля в кулі», чарівна і складна форма різьблення.
Цей художній метод передбачає створення, здавалося б, неможливого — кулі, укладеної всередину іншої, майстерно вирізаної із цільного шматка кістки.
Китайське різьблення по кістці налічує понад два тисячоліття і сягає корінням часів династії Шан. У той час різьблення по кістці в основному використовувалося для ворожіння: на кістках оракула зображувалися хитромудрі візерунки за допомогою гравіювання.
Згодом цей вид мистецтва розвинувся, і ремісники почали вирізати витончені та багато прикрашені предмети — шпильки, гребені та статуетки тощо.
Техніка «Куля в кулі» виникла за часів династії Мін і набула поширення за часів династії Цін. У цей період спостерігалося вдосконалення техніки різьблення по кістці, і ремісники почали експериментувати зі складнішими формами, що призвело до розвитку такого різьблення.
Техніка різьблення внутрішніх сфер, а товщина їх стін часто не перевищувала 1 мм, полягала у вишкрібанні внутрішніх просторів через невеликі отвори за допомогою спеціальних інструментів, які можна було ввести в отвір і потім розгорнути в робоче положення.
Найлегше майстру було вирізати верхню кулю, тому її прикрашали ажурним різьбленням, візерунками та химерними малюнками найбільше. Потім починалося підрізування основи та створення нової кулі через вже наявні отвори у верхній кулі. Потім майстер «йшов» шар за шаром. Остання, найменша куля, була серцем усієї конструкції.
Китайське різьблення по кістці «Куля в кулі» — це винятковий зразок майстерності, що також має культурне та символічне значення. Вкладені одна в одну сфери символізують єдність, гармонію та циклічність життя.
Крім того, ці різьблені вироби цінуються як предмети колекціонування за красу та рівень майстерності, необхідний для їхнього створення.
Джерело: mors.in.ua
