Кінець бронзового, початок залізного віку. Племена, що заселяють найбільш протяжну частину Карпат і деякі території Подністровʼя, живуть своїм звичним укладом. Будують наземні будинки та вкопані в землю. Ліплять глиняні глечики та створюють бронзові знаряддя й прикраси. Займаються собі господарством, землеробством та скотарством. Але вирізняються наявністю бронзоливарного виробництва.
Пройде не одне століття, коли історики наречуть їхній спосіб існування окремим явищем – Ґава-голіградською культурою.
Ілюстративне зображення, яке відображає життя племені
Культура поширювалася на територіях України, Румунії, Словаччини та Угорщини.
Ґоліградська культура охоплювала землі сучасних Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.
Основними датами існування вважаються 1100–700 роки до нашої ери.
Науковці дотримуються думки, що населення цих племен мало фракійське та іллірійське походження.
Археологічна культура Східних Карпат і Подунав'я
Про все це дізналися завдяки розкопкам та дослідженням істориків. З 1920 по 1970-ті роки було виявлено пʼять поселень і знайдено цінні артефакти доби раннього залізного віку, які й стали одними із наймасштабніших та результативних для подальшого вивчення.
В цілому ж відомо більш як про 100 поселень, 6 городищ та 21 виявлених скарбів. Городище, знайдене поряд з селом Лисичники на Тернопільщині, мало площу 160 га.
Михалківський скарб
spadok.org.ua
Зі скарбів найціннішими з виявлених є: Михайлівський скарб, що складався з золотих предметів, та Грушківський скарб, наповнений бронзовими артефактами, такими як мечі, кинджали, серпи, прикраси, сокири.
nova.te.ua
Назву це історично-культурне явище отримало саме за розташування, адже поселення простягалися від Верхнього Потисся до Дністра. Найменування культури «Ґава-голіградська» утворилося від памʼяток у північно-східній Угорщині – «Ґава» й на Тернопільщині (нині у Чортківському районі) – Голіград .
Церемоніальне захисне наруччя. Один із Михалківських скарбів
Ґава-голіградській культурі властиві поховальні обряди: спалювання тіла і поховання решток в урнах з глини.
Загалом можна виділити наступні предмети, що належать до скарбів Голіградської культури: навершя від списів, бронзові кельти, браслети, шпильки, золоті прикраси, діадеми, чаші. Переважають фібули, прикраси, зброя та знаряддя з бронзи. Посуд ліпний чорнолискований різних видів, часто щедро оздоблений орнаментами.
Кераміка з городища Тудорів культури Ґава-Голігради у фондах ЛІМУ. ЛІМ 125
Джерела та фото:
Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
Замки (онлайн журнал)
Малєєв Ю.М. ГАВА-ГОЛІГРАДИ КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України
Портал археології Закарпаття
Онлайн ресурс «Спадок»
Відкриті джерела Інтернет
Вікіпедія
