Asti7
Asti7
2 січня, 12:10

Історія та дизайни старовинних луп

Історія та дизайни старовинних луп
Лупа – це одна опукла лінза або система з декількох лінз, яка використовується для отримання збільшеного зображення об'єкта. 

Згідно з історичними даними, лупа вважається одним із найдавніших оптичних інструментів, які люди використовували впродовж тисячоліть. До нашої ери стародавні єгиптяни дивилися крізь уламки кришталю й обсидіану, щоб побачити маленькі об'єкти у більшому масштабі. Це можна вважати першим використанням лупи, хоча цьому інструменту доведеться зазнати безліч змін, щоб стати впізнаваним як збільшувальне скло, відоме нам сьогодні.  
Сучасна настільна скляна лупа 2х із силікату у вигляді каменю. Виробник: Eschenbach, Німеччина
Сучасна настільна скляна лупа 2х із силікату у вигляді каменю. Виробник: Eschenbach, Німеччина
Стародавні єгиптяни були не єдиними, хто виявив, що можна збільшити огляд, дивлячись через скло або камінь. Відомо, що в Римі, імператор Нерон (37–68 рр.) використовував аналогічний інструмент. Він спостерігав за акторами на сцені крізь дорогоцінний камінь, що давало йому змогу краще бачити на відстані.
Ручна лупа з нефритовою ручкою. Довжина 17,5 см. Китай, ХХ століття
Ручна лупа з нефритовою ручкою. Довжина 17,5 см. Китай, ХХ століття
Хоча люди тисячоліттями використовували різне каміння й уламки кришталю як збільшувальні лінзи, жоден із цих примітивних інструментів не можна назвати збільшувальним склом за сьогоднішніми мірками. Цей винахід з'явився набагато пізніше, коли середньовічний англійський філософ Роджер Бекон проводив експерименти з лінзами і дзеркалами.  
Ручна лупа в срібній оправі 900 проби і ручкою зі слонової кістки. Довжина 20 см, діаметр лінзи 8 см. Імовірно Німеччина, кінець XIX століття
Ручна лупа в срібній оправі 900 проби і ручкою зі слонової кістки. Довжина 20 см, діаметр лінзи 8 см. Імовірно Німеччина, кінець XIX століття
Під час своїх досліджень Бекон спирався на інформацію, оприлюднену мусульманськими вченими, що в кінцевому підсумку допомогло йому створити перше збільшувальне скло. Точна дата його винаходу невідома, хоча історики припускають, що його було створено в 1250-х роках. Однак уперше його використання згадується в 1268 році, коли збільшувальну лінзу пристосували для використання в якості примітивних окулярів.

Перші лупи, виготовлені з полірованого гірського кришталю, берилу або скла певної випуклої форми, поміщали на сторінку книжки, щоб лінза могла збільшувати текст, і було зручно читати. 
Ручна лупа в срібній оправі та ручкою з черепахового панцира у вигляді ножа для паперів. Срібло 925 проби. Довжина 12,8 см. Виробник: Collins & Cook. Англія, Бірмінгем, 1919 рік
Ручна лупа в срібній оправі та ручкою з черепахового панцира у вигляді ножа для паперів. Срібло 925 проби. Довжина 12,8 см. Виробник: Collins & Cook. Англія, Бірмінгем, 1919 рік
В епоху Відродження венеціанські склодуви вдосконалили свої методи виготовлення скла. Збільшувальні лінзи тепер були набагато прозорішими і чистішими. Їх закріплювали в оправи з міді, бронзи, латуні та срібла. Вони також мали ручку, що давало змогу брати лупу в руку і не боятися залишити на ній сліди від пальців. Завдяки цим раннім починанням, незабаром почався розвиток мікроскопів, телескопів і окулярів.
Кишенькова ювелірна лупа 7х. СРСР, друга половина ХХ століття
Кишенькова ювелірна лупа 7х. СРСР, друга половина ХХ століття
Більшість луп, які шукають сьогоднішні колекціонери, датуються періодом з XVIII до середини ХХ століть. Впродовж кількох століть ручки і корпуси луп виготовляли з найрізноманітніших матеріалів, зокрема: срібло, латунь, слонова кістка, панцир черепахи, оленячий і бичачий ріг, жадеїт, перламутр, а також різні породи деревини.
Кишенькова лупа з курвіметром картографа та олівцем. Срібло 925 проби. Довжина 9,5 см. Виробник: The Goldsmiths & Silversmiths Co. Лондон, 1911 рік
Кишенькова лупа з курвіметром картографа та олівцем. Срібло 925 проби. Довжина 9,5 см. Виробник: The Goldsmiths & Silversmiths Co. Лондон, 1911 рік
Існують різні типи луп, включно з найпоширенішими ручними, кишеньковими, годинниковими і ювелірними лупами. Але найцікавішими в плані колекціонування є комбіновані лупи. Вони, як правило, входили до складу цільного набору і були дуже популярні наприкінці XIX та на початку ХХ століть. Багато з цих комбінованих луп постачалися на підставках, а деякі навіть були оснащені маленькими олівцями, ножами для паперу, печатками для сургучу і багатьма іншими інструментами.
Ручна комбінована лупа з телескопічним олівцем і печаткою для сургучу. Срібло 925 проби. Довжина у відкритому стані 151 мм, у закритому – 107 мм. Виробник: Sampson Mordan. Лондон, 1903 рік
Ручна комбінована лупа з телескопічним олівцем і печаткою для сургучу. Срібло 925 проби. Довжина у відкритому стані 151 мм, у закритому – 107 мм. Виробник: Sampson Mordan. Лондон, 1903 рік
Ще один тип старовинних луп, з якими ви можете зіткнутися – це ті, що були створені для носіння в якості прикрас. Збільшувальне скло часто носили жінки у вигляді підвісок на шиї і брошок. Ці портативні лупи служили одночасно прикрасою і функціональним предметом, через що вони стали неймовірно популярними в XIX столітті й першій половині ХХ. 
Колекціонування старовинних луп є доволі цікавим і прибутковим хобі, оскільки деякі екземпляри не тільки мають гарну оправу і зроблені з дорогоцінних металів, а й можуть коштувати пристойну суму грошей. 

Джерела:
antiquetrader.com
opticsmag.com

1
528
Коментарі
1
Феодосий_22 січня, 14:28
Добавлю від себе таке доповнення... Якщо  професійна ювелірна робота з лупою триває довгий час, то  використовують налобну лупу, перевага якої в тому, що вона бінокулярна та  руки залишаються вільними  для інших необхідних дій. А ось гемологи та експерти нумізмати  які видають експертний висновок про орігінальність  використовують спеціальну  вимірювальну лупу призначену для вимірювання лінійних розмірів яка складається з трьох лінз, що забезпечують  якісне 10-ти кратне збільшення.  Вона  портативна та дуже зручна оскільки забезпечена сіткою з метричною шкалою.
Щоб брати участь у обговоренні, будь ласка, авторизуйтесь.
ПошукЗакрити