Pietre dure (з італ. – тверде каміння) – це декоративна техніка інкрустації напівдорогоцінних і дорогоцінних каменів на мармурову або дерев'яну основу, що з'явилася у Флоренції за доби Відродження. В Італії цю техніку інкрустації ще називають commesso, що означає «зібрані разом».
За своєю технологією pietre dure аналогічно маркетрі – інкрустації дерев’яної основи вирізаними шматочками різних порід деревини. Тільки pietre dure замість дерева використовує шматочки напівдорогоцінного та дорогоцінного каміння, які збираються в одну мозаїчну картину.
Кабінет кардинала Барберіні. Мозаїка за сценами з «Байок Езопа», створених за гравюрами Франсіско Туппо у 1485 році. Дуб і тополя, шпоновані різними екзотичними листяними породами, з карнизами із чорного дерева і пластинами з мармуру. Інкрустація pietre dure, що складається з кольорового мармуру, гірського кришталю і різних твердих каменів. Розміри 59,1 x 96,8 x 35,9 см. Виробник: Galleria dei Lavori. Флоренція, бл. 1606–23 рр.
metmuseum.org
Pietre dure відрізняється від класичної мозаїки тим, що всі шматочки вирізаються відповідно до форми конкретної частини задуманого зображення. У той час як класична мозаїка передбачає використання шматочків (плиток) однакової форми, де зображення складається за рахунок розташування кольорів.
Камені для інкрустації pietre dure, повинні бути твердими і мати ступінь від 6 до 10 за шкалою Мооса, щоб їх можна було розрізати на шматочки, не зламавши. Майстри зазвичай використовують різні види кольорового мармуру, а також таке напівдорогоцінне каміння, як кварц, халцедон, агат, яшма і порфір. Іноді для створення pietre dure беруть такі дорогоцінні камені, як смарагд, рубін і сапфір.
Стільниця із сосни та тополі з позолотою. Інкрустація pietre dure, що складається з лазуриту, яшми, агату, халцедону, мармуру джалло і россо антико. Розміри 97 х 81 см. Флоренція, перша половина XVII століття
sothebys.com
Найпоширенішими зображеннями в старовинних роботах pietre dure є візерунки з квітів і фруктів, персонажі комедії дель арте в стилі епохи Відродження, рідше можна зустріти копії картин та ікон.
Декоративні інкрустації з каменю вперше з'явилися в Стародавньому Римі, як мистецтво, відоме під назвою opus sectile (лат. – складений виріб). Воно передбачало інкрустацію камінням підлог і внутрішніх стін будівель. Крім напівдорогоцінного каміння також могли використовуватися такі матеріали, як перламутр і скло. Ця техніка мозаїки користувалася популярністю у Візантійській імперії, Середньовічній Італії і переродилася в XVI столітті, як pietre dure.
Саме в XVI столітті майстри Флоренції почали адаптувати давньоримське мистецтво інкрустації opus sectile до своїх смаків, створюючи нову техніку pietre dure. Флорентійці першими подумали про цей вид мистецтва не як про форму прикраси, а як про форму «живопису на камені».
Мармурова стільниця з інкрустацією pietre dure. Розміри 179 х 125,5 х 5,5 см. Рим, кінець XVI століття
sothebys.com
Саме в цій майстерні почали виготовляти перші предмети pietre dure. Майстри Galleria dei Layori стали створювати дивовижні скриньки, настінні панелі, стільниці і навіть шафи. Всі ці прекрасні вироби прикрашали інтер'єри величезних палаців Медічі.
Пара настінних панелей (картин) у техніці pietre dure. Інкрустація лазуритом, алебастром, агатом, яшмою, різними видами мармуру та іншим камінням. Розміри кожної картини 45 х 29 см. Імовірно Флоренція, XVIII століття
christies.com
Скринька з ебенового дерева із позолотою та інкрустацією pietre dure. Аметист, алебастр, мармури россо антико і зелений, лазурит. Розміри 32 х 25 см. Флоренція, XVIII століття
christies.com
Скринька з ебенового дерева із позолотою та інкрустацією pietre dure. Лазурит, халцедон, аметист, різні види мармуру та агату. Розміри 37 х 29 см. Флоренція, XVIII століття
christies.com
Золота брошка у вигляді підвіски з інкрустацією pietre dure. Розмір 7,3 см. Флоренція, бл. 1850–70 рр.
britishmuseum.org
Різноманітні вироби з інкрустацією pietre dure продовжують створювати і сьогодні, хоча вони, як правило, являють собою репродукції старих творів і не досягають технічної досконалості майстрів епохи Відродження і Просвітництва. Однак колекціонери можуть придбати предмети pietre dure XIX століття, які зберегли в собі традиції старих майстрів і представляють більшість на сучасному ринку антикваріату.
Джерела:
sothebys.com
rauantiques.com
YouTube: Виготовлення панно в техніці pietre dure
