Чарівні морозні візерунки на ювелірних виробах Альми Піль

Багато людей знають ювелірну фірму Фаберже, проте не всі знайомі з майстрами і дизайнерами, праця яких ховається за клеймом Фаберже. Одним із таких прихованих талантів була Альма Піль. 

Вона народилася 15 листопада 1888 року в Москві в родині шведів, які традиційно сповідували лютеранство, але говорили російською мовою. Батько Альми, Кнут Оскар Піль, був спадкоємним ювеліром, а мати – Фанні Хольмстрем, теж походила з сім'ї майстрів ювелірної справи – її батько Август і брат Альберт Хольмстрем були іменитими ювелірами, які працювали в санкт-петербурзькому відділенні фірми Фаберже. Батько Альми теж працював у фірмі Фаберже – він був головним майстром московського відділення з 1887 по 1897 роки. Після його смерті у 1897 році, Альма разом з матір'ю і трьома братами переїжджає до Санкт-Петербурга, де їх підтримували родичі. 

Альма Піль здобула гарну освіту. Вона закінчила лютеранську школу Анненшуле, де навчалася живопису у Євгена Якобсона, який працював у санкт-петербурзькому відділенні Фаберже. Потім дівчина продовжила своє навчання в Центральному училищі технічного малювання барона Штігліца. Там вона вдосконалила свої художні здібності. 

У 1909 році Альма влаштувалася працювати художником у майстерню Фаберже, якою тоді керував її дядько, Альберт Хольмстрем. Обов'язки дівчини полягали в тому, щоб працювати з альбомами ескізів майстерні. Вона робила акварельні ескізи кожного ювелірного виробу, виготовленого майстрами фірми, в масштабі один до одного, вказувала докладний опис використаних деталей і дорогоцінного каміння, а також ставила позначку про вартість конкретного ювелірного виробу. 

Під час перерви, Альма робила свої особисті малюнки, намагаючись розробити дизайн нових ювелірних виробів. Ці малюнки випадково побачив її дядько Альберт, і з цього моменту життя дівчини повернулося по-новому – їй запропонували посаду помічника дизайнера.

У 1911 році до фірми Фаберже звернувся нафтовий магнат Еммануїл Нобель, племінник знаменитого Альфреда Нобеля. Він хотів замовити 40 невеликих брошок для подарунків дружинам своїх партнерів. Замовник хотів, щоб подарунки мали незвичний і цікавий вигляд, і їх не можна було розцінити як хабар. Альма Піль розробила дизайн діамантової брошки-сніжинки, яку із захопленням схвалив Еммануїл Нобель. Після цього вона зайнялася розробкою ювелірних прикрас з морозним дизайном, зокрема браслетів, кулонів, підвісок, брелоків, сережок, намист і багато чого іншого. 

Найвідомішими роботами Альми Піль є дві великодні яйця для імператорської родини. «Зимове» яйце було виготовлено до Великодня 1913 року в подарунок матері імператора, Марії Федорівні. Дизайн яйця повністю відповідав стилю Альми, зображуючи лід і морозні візерунки, і був доречним, оскільки весна 1913 року була пізньою і на Великдень ще лежав сніг. 

Яйце складається з двох половинок, виготовлених з гірського кришталю і покритих морозними візерунками за допомогою інкрустації дрібними діамантами і алмазами. Усередині яйця знаходиться подарунок-сюрприз у вигляді маленького кошика з білими анемонами. Кошик зроблено з платини, квіти – з білого кварцу, а листя – з нефриту і зеленого кварцу. Яйце з сюрпризом встановлювалося на кришталеву підставку у вигляді льоду, що тане. 

Другим було «Мозаїчне» яйце, виготовлене до Великодня 1914 року, у подарунок дружині імператора, Олександрі Федорівні. Це був дивовижний ювелірний виріб у вигляді вишивки з дрібних різнокольорових дорогоцінних каменів, вставлених в оправу платинової сітки корпусу яйця. Подарунком-сюрпризом була невелика камея з портретами п'ятьох імператорських дітей, виготовлена із золота, дорогоцінного каміння та емалі. Це була одна з найскладніших робіт фірми Фаберже. Сьогодні «Мозаїчне» яйце перебуває в Британській королівській колекції. 

Після жовтневої революції 1917 року, офіси фірми Фаберже закрилися, а Альма Піль залишилася в Санкт-Петербурзі, намагаючись вижити без роботи. У 1921 році Альмі разом зі своїм чоловіком, Миколаєм Клеє, вдалося виїхати до Фінляндії, де вона до 1950-х років працювала в школі звичайним вчителем малювання. Жінка ні з ким не ділилася спогадами про своє минуле життя і роботу у фірмі Фаберже, так і проживши у Фінляндії до 11 липня 1976 року, померши у віці 87 років. 

Сьогодні пам'ять про Альму Піль збереглася в її унікальних ювелірних виробах із морозними візерунками.