У Львові відкрився музей старовинного українського одягу та прикрас з усіх регіонів України

У музеї представлено унікальну приватну колекцію етнографині зі Львова, Роксоляни Шимчук. Цінність колекції в тому, що в ній знаходяться зразки старовинного одягу, сорочок та прикрас з усіх куточків України. Нині зібрання налічує декілька тисяч експонатів. 

Роксоляна займається колекціонуванням уже майже 34 роки. Першу свою сорочку жінка купила у 1989 році, коли відвідувала фестиваль «Червона рута» на Буковині. Знайомі їй розказали, що на Буковині можна знайти старовинний одяг. У той час вона навчалася у Львівській політехніці, та зі стипендії придбала собі сорочку, крайку (вузький пояс) і обгортку. Зараз перша вишита сорочка виглядає доволі скромною на фоні великої колекції строїв, яку зібрала колекціонерка. 

Ідея відкрити приватний музей старовинного українського одягу з'явилася у Роксоляни Шимчук ще кілька років тому, коли колекція була майже повною і налічувала експонати з усіх регіонів України. Колекціонерка не називає загальну вартість її дивовижного зібрання, бо історія і культура – безцінні. 

Роксоляна згадує, що з початком повномасштабного вторгнення багато хто з її знайомих колекціонерів і друзів закликали вивезти колекцію до Європи, щоб вберегти від загрози знищення. Проте жінка вирішила залишити колекцію у Львові, заховавши її в надійному й, одночасно, доступному місці. 

Приміщення для музею обрали в центрі Львова, на вулиці Коперника, 17. Це підвальне приміщення, над яким перший поверх займає Етногалерея, де представлено сучасні дизайнерські речі, прикраси та предмети побуту, розроблені самою Роксоляною. 

Підвальне приміщення необхідно було спочатку осушити, а потім робити капітальний ремонт. Концепцію музею розробив відомий український архітектор Віктор Романинець. Технічним супроводом і втіленням задуму займався чоловік Роксоляни, художник по металу Мар’ян Шимчук. Музей було відкрито 19 лютого.

У експозиції музею представлено жіночий і чоловічий одяг кінця XIX – початку ХХ століття з усієї України. Все доволі структуровано і для кожного регіону країни виділено окремий стенд: Гуцульщина, Покуття (Городенківське, Снятинське, Коломийське), Буковина, Поділля, Львівщина, Волинь, Бойківщина, Подніпров’я та Лівобережна Україна. 

Колекціонерка зізнається, що, на жаль, десь третина її колекції не вмістилася до експозиції – не вистачило простору. Це колекція дитячих борщівських вишиванок, зібрання буковинських наміток та багато чого іншого. Однак завдяки цьому в майбутньому можна робити тимчасові виставки й змінювати експозиції, що повинно зацікавити відвідувачів музею. 

У колекції Роксоляни Шимчук є й унікальні речі, як-от святковий вишитий бісером кептар з Буковини, що пошили ще на початку ХХ століття. У цьому кептарі на Євробаченні-2022 виступав репер з гурту Kalush Orchestra, Олег Псюк. Іншим цікавим предметом є весільний убір Марічки з фільму «Довбуш», оскільки він має мішаний дизайн Покуття і Гуцульщини. Такі весільні вінки-корони насправді робили майстри з села Великий Ключів, що на Коломийщині, проте вони не мали чільця, яке є гуцульським елементом. 

Музей приватної колекції Роксоляни Шимчук підтримує американський фонд USAID. Завдяки підтримці іноземних партнерів, у музеї з'являться аудіогіди чотирма мовами. Про експозицію музею розкаже сама колекціонерка – це буде варіант аудіозапису українською мовою. Також планується повністю оцифрувати колекцію і зробити інтерактивний сайт. 

Роксоляна продовжує збирати старовинні вишиті сорочки, народні строї та прикраси, щоб постійно поповнювати свою колекцію й експозицію музею цікавими предметами.