Портрет, який майже століття вважався втраченим, насправді більше сорока років знаходився в родині фермерів у маленькому містечку Оберстдорфі (Німеччина) і вражав своєю красою оточуючих. Ніхто не знав, що ця чудова жінка на картині - донька українського гетьмана Павла Петровича Скоропадського.
Картину було створено в 1922 році художницею О. К. Мордвіновою. Вона була доброю знайомою дружини Гетьмана П. Скоропадського Олександри ще з самого дитинства, коли вони разом брали уроки малювання. Цю дружбу вони пронесли крізь роки і завжди допомагали одна одній.
У 1920-х, художниця разом з чоловіком вимушено емігрувала в Німеччину де знайшли прихистку у будинку Скоропадських. Саме в цей час Скоропадський замовляє низку портретів, які вже за незалежності, його молодша донька Олена подарувала Музею Гетьманства в Києві. Не вистачало лише одного портрету, що став справжнім символом українки в еміграції та розлетівся у вигляді листівок по всьому світі – портрету Єлизавети Скоропадської.
Гетьман Павло Скоропадський з донькою Єлизаветою за грою в шахи. 1922 рік, олівець
Єлизавета народилася 27 листопада 1899 року і стала другою дитиною в сім'ї. З раннього віку тяжіла до мистецтва, створюючи різні фігурки з глини, тому свою освіту вона отримувала від першої в Росії жінки-скульпторки з академічною освітою, Марії Діллон, та пройшла навчання у Берліні та Флоренції під керівництвом відомого скульптора Федеріко Андреотті.
Єлизавета Скоропадська за ліпкою жіночого бюсту. 20-ті роки
Після смерті старшої сестри у 1959 році вона очолила гетьманський рух на еміграції і вірно продовжувала справу батька до кінця життя. Вихована у кращих українських традиціях вона не загубила своєї ідентичності за кордоном і сама згадувала, що в Тростянецькому маєтку в дитинстві їх з сестрою вбирали в українські строї, що виглядали їй дуже святково. Навіть в еміграції Єлизавета Павлівна мала декілька народних костюмів, тому в одному з них її й зобразили на портреті.
Ця картина була створена на основі раніше зроблених фотографій і протягом усього життя Єлизавети портрет знаходився у її будинку в Оберстдорфі. Однак після смерті гетьманівни портрет так і не було знайдено. Оскільки у неї не було дітей, маєток, ймовірно, був проданий разом із меблями та особистими речами гетьманівни. Історія цього портрету стала відома лише у 2021 році, коли пані Катарина Шалль розповіла про нього Музею Гетьманства. Вона зацікавилась картиною в батьківському домі та вирішила розкрити, кого саме зображено на ній за допомогою пошуку по фотографії Google.
Картину знайшов її батько у молодому віці, коли побачив оголошення в газеті про ліквідацію домогосподарства в його місті, тому вирішив піти подивитися чи немає там цінних екземплярів марок які він колекціонував. Марок не було, але біля дверей стояла прекрасна картина, що просто зачаровувала своїми кольорами. Власник віддав йому картину безкоштовно інакше б вона банально опинилася на смітнику.
Сім'я Катарини Шалль в Німеччині з портретом
Збереження та повернення портрету є прекрасною новиною для України, що відіграє важливу роль у відновленні історичної пам’яті та національної свідомості, відкриває нові шляхи для популяризації історії та збільшує інтерес громадян до вивчення минулого країни, сприяючи їх ідентифікації з національними цінностями та традиціями.
